ШЕВЧЕНКО 2.0

 «Борітеся - поборете!» - ці слова сьогодні звучать для кожного українця особливим гімном незламності. 9 березня ми відзначили 212-ту річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Попри те, що наші класи зараз розкидані по різних містах і країнах, постать Кобзаря знову об’єднала ліцейну родину біля екранів моніторів.

Під час цьогорічного вшанування пам'яті поета відбулося чимало цікавих активностей, учні наповнили цей день живою творчістю та цифровим креативом.

Учні ліцею записували відеоролики, читаючи улюблені вірші Тараса. Від Львова до Києва, від Варшави до Берліна - шевченківське слово подолало тисячі кілометрів, нагадуючи нам про наше спільне коріння.

На уроках мистецтва та інформатики ліцеїсти створювали за допомогою ШІ та графічних редакторів сучасні образи Тараса. Ми побачили Кобзаря у військовій формі, у ролі сучасного волонтера та навіть космонавта. Це довело: Шевченко - це не лише про минуле, це про наше актуальне «сьогодні».

Хто краще знає біографію пророка? На інтерактивних перервах старшокласники змагалися у знанні маловідомих фактів із життя митця. Чи знали ви, що Тарас був справжнім модником свого часу? Наші ліцеїсти тепер знають про це все!

Особливе місце зайняли заходи з елементами арт-терапії. Малюючи ілюстрації до «Садка вишневого коло хати», діти не просто виконували завдання, а візуалізували нашу спільну мрію про мир та повернення додому. Кожен мазок пензля чи олівця у графічному планшеті став своєрідною розмовою з поетом через століття.

Тарас Шевченко - це символ сили духу. Його слова про те, що «в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», допомагають нам триматися, навчатися та вірити в майбутнє.

Дякуємо кожному учню, кожному вчителю за те, що через веб-камери ми відчули справжнє тепло українського слова. Ми довели – Маріупольський НВК «Ліцей-школа №48» - це не стіни, це люди, які бережуть свою культуру, де б вони не були.

Тримаємо культурний фронт разом! Слава Україні!